Хто на троні або можливі кандидати в президенти

игра престолов

У 2014, строком на 5 років, президентом України був обраний Петро Олексійович Порошенко. Отже, якщо нічого не зміниться, наступні вибори президента відбудуться у 2019 році. Звісно, кожен пам’ятає обіцянку Петра Порошенка – «Жити по-новому». І ми дійсно зажили… «по-новому»… І внаслідок цього у багатьох з’явилися сумніви і президентське крісло під Петром Олексійовичем почало хитатися.

То тут то там на просторах інтернету почали з’являтися прогнози, щодо можливих кандидатів у президенти, можливі позачергові вибори та навіть новий Майдан! Що правда, я дуже сумніваюсь, що новий Майдан буде, люди вже винесли для себе пару уроків. Наприклад, що це досить дорогий інструмент впливу. Однак все може бути, адже продукти дорожчають, зарплати бажають кращого, комуналка зростає, а як говориться в серіалі «Битва престолів» – «Зима близько» і цей вислів, котрий наводив жах на героїв серіалу, потроху стає сучасними реаліями для українців.

Igor-Griniv Ігор ГринівЗагалом всім все зрозуміло, тому оточення президента вже готує поле для боротьби за владу на випадок позачергових виборів. Ось наприклад Лідер фракції БПП у Верховній Раді Ігор Гринів зробив гучну заяву, що чинний президент Петро Порошенко піде на другий термін.

“…Петро Олексійович прекрасно розуміє, що для того, щоб стати президентом на другий термін, треба домогтися екстраординарних результатів. Скоротився кредит довіри до влади, стало більше претензій до влади, частіше піднімають питання про відповідальність влади – і це вже інші вимоги, ніж ті, які були до Ющенка”, – зазначає депутат.

Якщо це правда, то не зовсім зрозуміло, який козир у рукаві ховає Порошенко, адже мінусів у його авторитеті за два роки зібралося чимало. Відсутність потужних реформ (окрім нової поліції, яка за думкою багатьох експертів провалилася)…

Cкандал з офшорами, невдоволення з боку АТОвців, які стикаються з проблемами недофінансування як у зоні бойових дій так і в мирному житті, все це навряд чи можна буде вкотре заховати під покривалом обіцянок.

Хто буде новими президентом України?

ЗеленскийТож чиї прізвища ми зможемо побачити у виборчих списках? Кандидатур дуже багато, Гринів навіть говорить про кандидатуру Володимира Зеленського, який вже приміряв на себе роль президента, що правда в кіно. Сам Зеленський в інтерв’ю зізнався, що навряд піде у президенти, хіба що для експерименту, адже професія не та.

Хоча дарма Володимир так песимістично говорить. Як показує практика, багатьом нашим політикам професія не стає перешкодою.

ТимошенкоІншою кандидаткою може бути Юлія Тимошенко. Вона вже давно виношує мрію стати першою жінкою президентом. Хоча зараз про неї не так багато говорять. Можливо, це робить навмисно, адже «тихіше ідеш далі будеш». Поки чиновники розвалюють країну Юлія Володимирівна вибрала тактику спостереження тим самим не забруднюючись у бруді політичних баталій і конфлікти, адже важелі впливу перейшли у зовсім інші руки. А от коли настане час і політичний бомонд пов’язане у свої невиконаних обіцянках, як свіжий подих повітря, ми побачимо Юлію Володимирівну у всій красі. Трохи пафосу, куди без нього.

СавченкоЩо правда у Юлії Володимирівни є ще один козир – Надія Савченко. Хоча поки не зрозуміло, хто кого буде підтримувати, адже Савченко також може бути кандидаткою у президенти. Відповідна петиція навіть з’явилася на сайті президента. Сама ж Надія заявляє: «якщо треба – буду».

Неоднозначно з цього приводу висловився і політолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

«…Я не здивуюся , якщо Батьківщина висуне Савченко в президенти , а Юлю в прем’єри . І треба сказати, що на тлі всіх тих президентів, які у нас були, вона може виявитися не найгіршою кандидатурою. Інша справа, що герой країни і президент – це не одне і те ж. Багато в українському суспільстві сприйняли на ура цю заяву, тому що наше суспільство жадає сильного морального лідера, не особливо замислюючись про його професійні якості. Мало бути лідером, ще треба працювати над об’єднанням і благополуччям країни» – сказав він.

СадовийЩе одним кандидатом може бути міський голова Львова Андрій Садовий. Тактика якого, як колись і Леоніда Кравчука, зводиться до лавірування «між крапельками». Для Садового було дуже важливо ніде не забруднитися і ніде не взяти на себе відповідальність. Наприклад, згадаймо, як він відмовився стати Прем’єром. Здавалося б, кращого кроку у парламентсько-президентській республіці не може бути. При чому коли до попереднього Прем’єра вже є дуже велика недовіра суспільства – а Яценюка тоді всі вже просто ненавиділи, то будь-хто, хто прийде на його місце, дістає автоматично карт-бланш довіри. Але Грибовицьке сміттєзвалище, яке горіло у Львові, кинуло тінь на репутацію Садового. Правда не думаю, що про цей інцидент будуть часто згадувати.

Про інші кандидатури поки рано говорити, а деякі навіть не заслуговують уваги. Зараз треба пам’ятати про головне «Зима близько». Побачимо, як наші керманичі впораються зі своїми обов’язками.

Вам може сподобатися...