Кропивницький перетворюється у суцільний базар (ВІДЕО)

Стихійні ринкиКропивницький поступово перетворюється на величезну ринкову площу. Стихійні ринки трапляються у кожному районі, але найбільша їх концентрація у центральній частині міста.

Багато людей скаржаться, що через товари, в більшій мірі викладені просто на тротуар, важко пройти до автобусної зупинки чи просто по вулиці. Втім найбільшою перешкодою стають самі покупці, які скупчуються навколо продавця.

Як повідомив начальник управління по сприянню розвитку торгівлі та побутового обслуговування населення Сергій Горбовський, у реалізаторів товарів на руках повинні бути такі документи:

  • Свідоцтво про право займатися підприємницькою діяльністю;
  • Погодження спецінспекції;
  • Карта обліку;
  • Підтверджуючий документ з державної санепідемслужби.

Кореспондент сайту PRODEREBAN поцікавився у деяких торговців, чи є у них документи необхідні для здійснення торгівельної діяльності у громадських місцях. Однак, документів у жодного з реалізаторів продукції з собою не було. Торгаші пояснювали це тим, що їх начальник не видає їм на руки документи тому що боїться їх загубити. Однак, згідно закону про права споживача, продавці мають за першим проханням надати громадянинові відповідні документи для ознайомлення.

Окремі реалізатори взагалі були переконанні, що вони нічого не повинні показувати ні журналісту, ні звичайному громадянину. Ця впевненість навіть сприяла розгортанню конфлікту.

Тільки після приїзду поліції документи все ж знайшлися, але не у всіх.

Під час здійснення виїзної або виносної торгівлі без дозволу органу місцевого самоврядування передбачено відповідальність згідно з ст. 164 КпАП України.

У разі виявлення порушення дільничний інспектор має зробити попередження. Якщо порущення повторюється дільничний інспектор може накласти штраф та конфіскувати весь товар. Ось тут і починається найцікавіше, але все по порядку.

За словами Сергія Горбовського межі під здійснення торгівельної діяльності ухвалює виконавчий комітет Кіровоградської ради. Саме члени виконавчого комітету погоджують місце розташування МАФів.

При цьому згідно Земельного кодексу України встановлено заборону на розміщення МАФів:

– біля фасадів адміністративних і культових будівель, безпосередньо біля пам’ятників, фонтанів, клумб, оглядових і панорамних майданчиків, скульптурних та інших елементів оздоблення будинків і декоративного благоустрою території;

– ближче ніж за 20 метрів до перехресть вулиць;

– в охоронних зонах інженерних комунікацій;

– на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що її позначає (крім МАФів, зблокованих з кіосками для продажу проїзних квитків);

– на штучних спорудах (крім випадків, коли розміщення цих споруд передбачено проектом будівництва або реконструкції, погодженим та затвердженим в установленому порядку);

– ближче ніж за 100 метрів до залізничних переїздів.

Дещо складніше регулювати розміщення торгівельних точок, які знаходяться на приватизованій землі, або надій в оренду. Яскравий тому приклад Кропивницький автовокзал №2 де власники автовокзали самі можуть визначати місця під торгівлю.

Втім боротися зі “стихійщиками” важко і по іншим причинам.

По-перше нерідко на захист стихійної торгівлі виступають покупці, які вже звикли бачити ринок біля свого будинку, це зручно. Не зупиняє покупців і той факт, що товари часто лежать просто на землі, поруч проїжджає багато машин забруднюючи продукти і потім все це накопичується в організми. Головне поруч.

По-друге управління торгівлі та спецінспекція, які періодично здійснюють перевірки часом не можуть притягнути до відповідальності продавців, адже ті нерідко називають чуже прізвище або прописані в іншій області. А перевіряти таку інформації можуть тільки представники поліції.

Звідси виникає питання – чому поліція не охоче бореться зі стихійними ринками?

Під час здійснення виїзної або виносної торгівлі без дозволу органу місцевого самоврядування передбачено відповідальність згідно з ст. 164 КпАП України.

Крім того, під час здійснення виїзної (виносної) торгівлі, як і у разі здійснення звичайної торгівлі у приміщенні, передбачено відповідальність за порушення прав споживачів згідно зі ст. 23 Закону № 1023, за порушення санітарного законодавства, якості стандартів продукції – згідно з ст. 42 та ст. 46 Закону № 4004 та ст. ст. 42, 164, 188 КЗпП України. За порушення правил торгівлі суб’єкту господарювання загрожує відповідальність відповідно до ст. 155, ст. 156 КЗпП України.

Якщо коротко, то штраф за порушення законодавства становить приблизно від 50 до 200 грн. в залежності від виду продукції. За процедурою, дільничний інспектор має конфіскувати товар та направити справу до суду, який і накладе даний штраф. Однак суд може відбутися не скоро, а конфіскована продукція швидко псується.

За словами Сергія Горбовського в більшості випадків суд залишає лише штраф, а конфіскований товар зобов’язує повернути власникові. Власник у свою чергу також подає до суду на відшкодування за зіпсований товар. Ось і виходить, що штраф продавець заплатить 50 грн., а компенсацію отримає за весь товар. Звісно дільничні інспектори не охоче беруться за такі справи.

Тож єдиним ефективним методом у боротьбі зі стихійною торгівлею залишається просто не купувати продукти харчування на вулиці. Однак навіть самі чиновники цей метод не підтримають. Ми зафіксували як начальник відділу з питань внутрішньої політики Сергій Запорожан по дорозі на роботу не гребує купувати яблука у старенької бабусі.

Моральна складова питання

Окресливши юридичні деталі хочеться наголосити і на моральній складовій. Працюючи над сюжетом я поспілкувався з багатьма продавцями на стихійних ринках. Звісно траплялися і агресивно налаштовані, але переважна більшість це люди похилого віку або соціально не захищенні верстви населення віку у яких просто немає іншого вибору крім торгівлі.

Ні для кого не секрет, що на одну пенсію в нашій країні прожити важко. Тому люди похилого віку змушені виходити на вулицю і заробляти собі хоч якусь копійку. На запитання, чому вони не йдуть торгувати на ринок, багато продавців відповіли, що там дуже дорого, треба багато кому «занести» за гарне місце.

З цим запитанням я звернувся і до Сергія Горбовського, однак таку інформацію він спростував.

«Місце на ринку буде коштувати 7 грн. на день, якщо це людина похилого віку то навіть 2 грн. Власники ринків систематично надають нам звіти з яких можна зробити висновок, що місць на ринку достатньо», – зауважив пан Сергій.

Підсумовуючи все вище сказане можна зробити висновок, що система контролю за здійсненням торгівельної діяльності потребує великих доопрацювань. А поки це питання залишається індивідуальним для кожного з нас.

Вам може сподобатися...