Освіта в Кропивницькому: Сучасний стан, або “Тут ловити нічого”

освітаНова реформа освіти, в думках багатьох людей, поставила хрест на освіті України в цілому. Прийняті поправки до чинних шкільних програм, урізання кількості годин в університетах та інститутах, абсолютна незацікавленість країни в технічних закладах освіти — все це є наслідком багаторічної традиції просвітянства в нашій країні.

Про причини, схеми роботи та наслідки даної системи в межах нашої країни й піде мова. Розглянемо реформу освіти на прикладі міста Кропивницький.

-1- Школи

43 школи працює в межах цього міста. Найкращими школами за результатами ЗНО-2017 було визнано “Гімназію НТН”, “Вікторія-П” та “Школу №5 імені Т.Г.Шевченка”. Дані навчальні заклади, а також школи №6 та “Пролісок”, визнано найкращими в місті та області. Саме тут навчається велика кількість талановитих учнів та, як не дивно, дітей можновладців, бізнесменів та співробітників провладних структур.

Для порівняльного аналізу шкільної освіти в Кропивницькому ми звернулися до досвідченого вчителя Валерія Васильовича Фундовного, який довгий час викладав дітям математику в середній та старшій школі.

Валерій Васильович дав критичну оцінку сучасній шкільній освіті.

“Не дивлячись на негативні наслідки діяльності Радянського Союзу стосовно українського народу, стан освіти був куди ліпшим. Математика — така наука, з якої не викинеш визначень чи формул. На відміну від історії, підручники з математики, в принципі, переписати не можна, адже квадратне рівняння — воно завжди квадратне рівняння. Натомість, освіта в Україні та в Кропивницькому, в цілому, знаходиться на досить посередньому рівні. Реформи не припиняються від часів Незалежності, і реформи стосуються також вивчення точних наук. Дуже важко було пристосуватися до нових критеріїв оцінювання, нових підручників та програм. Іноді люди, відповідальні за укладання програм, допускали помилки у формулюванні тем уроків, змінювали місцями порядок вивчення тем. Ба більше, сучасні підручники досить сильно відрізняються від радянських, в яких основний наголос робили саме на практичне використання здобутих знань. Наразі більшість сучасних збірників вправ дають або надто легкі, або надто важкі завдання. Перші не вироблять здатності критично мислити, а другі остаточно заплутують дітей у матеріалі, повністю лишають їх бажання освоювати здібність правильно вирішувати приклади та задачі”, – зазначив Валерій Фундовний.

Валерій Васильович наголошує, що ті діти, чиєю мрією було освоїти математику не лише як предмет, але як науку, часто наймали приватних репетиторів. Ці молоді люди нерідко робили успішні кар’єри інженерів та технологів. Проте за свої практичні знання вони рідко кажуть “дякую” власне шкільній, спотвореній програмі.

Батьки, чиї діти зараз навчаються в 1-11 класах, — це найуразливіші містяни в усіх сенсах. Вони витрачають велику кількість грошей на те, щоб дати дітям освіту. Ця мета, на сьогодні, формулюється як “здати ЗНО на вищий бал”. Практичне застосування знань не завжди потрібне, а вся шкільна підготовка — це репетиція Незалежного Оцінювання, завдання яких мають суто теоретичний, іноді зовсім непрактичний, характер.

-2- Вищі навчальні заклади

Трохи інша ситуація з вищими навчальними закладами міста, яких 14. Лише 6 з них мають III-IV рівень акредитації, при чому серйозно сприймаються лише 3. Так повелось, що містяни на запитання гостя з іншого міста “Чи є в вас Виші?” з великою вірогідністю дадуть відповідь: “Так, є. Це Пед, Кісм та Льотка”.

ЦДПУ, КНТУ та ДЛА НАУ дають високий рівень знань та можливість для працевлаштування. За підтвердженням даної думки ми звернулися до Володимира Фундовного — голови вільної профспілки працівників освіти та науки України.

На конкретне запитання про рівень вищої освіти в Кропивницькому Володимир Васильович відповів досить коротко: “Рівень освіти є задовільним, навіть хорошим. Три наших ВНЗ показують стабільно високі показники і дають гарну освіту тим молодим людям, які прагнуть оволодіти професією. Але останні реформи в освіті можуть негативно вплинути на майбутнє нашої молоді. Було б набагато краще, якби після завершення навчання в ВНЗ випускник мав обов’язково пропрацювати кілька років на відповідному виробництві, чи то в селі, чи в місті. Таким чином вдалося б стимулювати їх подальший розвиток та забезпечити стабільною роботою перші кілька років”.

На питання журналіста про ймовірність запровадження закордонних тенденцій та механізмів отримання освіти Володимир Васильович також відповів ствердно, проте з невеликим “але”: “Впровадження закордонного досвіду — це дуже добре. Система, яка ефективно працює в США, коли людина, яка пропрацювала певний час на виробництві, скажімо, 10 років, має право отримати диплом після здачі короткого екзамену, — це дуже хороша система. Але ж варто враховувати й соціально-економічний стан країн. В США близько 60% належить державі, а 40% – приватним компаніям та інвесторам. В Україні ж державі належить лише 20%. Це вагоме зауваження. Щодо створення шкіл чи то училищ при виробництвах — це також перспективна ідея. Вона може прижитися в нас”.

Голова вільної профспілки працівників освіти та науки дав дуже гарні оцінки ВНЗ міста Кропивницький. За рейтингом їх можна розподілити так: КІСМ, ЦДПУ та КЛА НАУ. Недержавні заклади освіти та заклади 1-2 рівня акредитації, на думку Володимира Васильовича, мають право на існування лише при обов’язковому перегляді викладацького складу, який там працює. Також однією з основних вимог для таких ВНЗ має бути обов’язкове працевлаштування випускників, хоча б на короткий термін в 3-5 років.
Питання про доцільність комерційних ВНЗ Кропивницького і досі залишається відкритим. Випускники даних навчальних закладів не часто очолюють списки успішних громадян міста, часто займають середні ланки в суспільній ієрархії. Але так було не завжди.

Пані Оксана, яка закінчила комерційний заклад у 2004 році, розповіла про своє навчання: “Мені дійсно подобалося навчатися. Дуже сильний колектив викладачів, які працювали там на початку нульових, допоміг мені отримати максимум знань та практичних навичок. Я навчалася на спеціальності “Психологія”, і знання з часу завершення свого навчання і досі є актуальними для мене як для роботи, так і для буденного життя”. На даний момент навчання в КІРУЕ не є таким щасливим, як це було раніше. Повністю комерційний ВНЗ не здатний дати глибоких знань чи сприяти працевлаштуванню своїх студентів після отримання диплому. “Дочка моєї подруги зараз навчається в КІРУЕ на тій спеціальності, яку закінчувала я. Мушу визнати, що рівень підготовки помітно впав. Можу впевнено сказати, що наразі КІРУЕ занепадає, у тому числі й через те, що більшість сильних викладачів виїхало за кордон чи просто звільнилося”.

Схожу характеристику можна дати нині закритим філіалам навчальних закладів. Наприклад, Пані Вікторія розповідає про навчання в Кіровоградському філіалі Київського національного університету мистецтв, який вона закінчила у 2009 році.

“Навчання проходило дуже цікаво та швидко. Гадаю, що це завдяки запрошеним викладачам, частина з яких була з педагогічного університету. Ніякої корупції або панібратства: чітко навчання та екзаменування. Я особисто закінчила факультет менеджменту та бізнесу й жодного разу не пожалкувала про свій вибір”.

Вікторія запевняє, що саме завдяки наполегливій праці та бажанню реалізувати власну мрію вона мала такі гарні результати.

-3- Трохи про життя студентства та корупцію на місцях

Також абсурдною є зміна навчального режиму студентів. Так у 2017-ому році студенти ЦДПУ не матимуть зимових канікул. Зимова сесія була перенесена на середину січня      2018-ого, що виключає будь-яку змогу для відпочинку у міжсесійний період або змоги для додаткового заробітку.

Недарма набувають небувалої популярності пропозиції навчання в Польщі, Китаї, Чехії та інших країнах. Саме туди й направляють на навчання своїх дітей можновладці та не чисельні бізнесмени, мотивуючи це фразою “Тут ловити нічого”.

Вам може сподобатися...