mauvais ton як стиль політичного піару

Олександрійські депутати сваряться через дитячі гойдалки. Вирішувати питання містян, які у період між виборами часто не вважаються виборцями, в Олександрії більше не модно. Тепер модно пафосно перерізати велику червону стрічку на відкритті дитячого майданчика з гучними гаслами політичних партій і з задоволеною посмішкою. Головне щоб звучав партійний бренд, а передвиборчі обіцянки, це так, черговий гачок для довірливого електорату.

Скандал через бюджетні кошти у сумі 350 тисяч гривень, що передбачені на дитячі майданчики виглядає абсурдно, бо виявляється, що олександрійські депутати умовно поділили місто за територіями партійного впливу, а, відтак, вимагають квотний підхід навіть в питанні дитячого дозвілля. І ображаються, що бюджетні гроші дерибанять не порівну.

Горді та ображені представники пропрезидентської партії Солідарність та менш розпіарені широкоформатними обіцянками власним виборцям Самопоміч хоча й відсторонились від політичного життя міста, але депутатські мандати таки використовують, щоб зайвий раз нагадати про себе, як не ділом то хоча б словом.

Найприкріше у цій ситуації, що насправді немає жодних бюджетних грошей, є гроші платників податків за рахунок яких і паряться політики.

Для мене надто дико виглядає ситуація коли будь-яка справа з облаштунку довкілля в Олександрії закінчується перерізаною червоною стрічкою, а чиновницька рать попри масу важливих справ горланить у мікрофони про те, які вони класні, і турботливі.

Кажуть, що добрі справи потрібно робити тихо, але політики в місті настільки «суворі», що принцип: «Скромність це найкоротший шлях до невідомості», – сприймають буквально. Тому будь-який привід вдарити себе у груди зі словами, – це зробив я, за моветон не вважають.

Олександрійським політикам слід навчитись працювати на конструктив, бо інакше, під час чергової виборчої кампанії, навіть червоні стрічки пов’язані гарним подарунковим бантом на них самих, не справлять враження на пересічного виборця.

Вам може сподобатися...