Врятувати Наталю Василівну (оновлено)

 

Наталя Василівна Аносова. Фото журналіста Олени Карпачової

Наталя Василівна Аносова. Фото журналіста Олени Карпачової

Мене не цікавить хто з депутатів підніме це питання, але вирішити проблему ви просто зобов’язані. Коли представники демократичних сил міста влаштували демарш і відмовились брати участь у сесійних засіданнях до повного перезавантаження виконавчого комітету, цей вчинок виглядав логічно. Проблема у тому, що демократи явно затягнули і це стало проблемою. Коли не відбуваються сесії, а депутати говорять, що нічого страшного, на людях це не відображається, це неправда. Люди реально страждають.

Їй близько 60 років, і вона живе на вулиці. На вигляд не алкоголічка і не наркоманка, у Наталі Василівни так склалось життя. Вже місяць її домівкою є застінок коло гаражів будинку на вулиці Героїв Сталінграду 35, її кухня – сміттєві баки. Все інше людська байдужість, і заплющення очей на людську проблему. Так не можна, не можна закривати очі на знедолених і потребуючих допомоги, але так є, нажаль.

Проблему Наталі Василівни добре знають у службах, які повинні опікуватись безхатченками. Точно знають, бо про це вже писала Олена Карпачова, олександрійський журналіст, і не тільки писала, але й телефонувала у відповідні інстанції, а там – байдужість. Про це розказала сама Олена на своїй сторінці у Фейсбук.

Я сподівалась, що таким людям може допомогти церква, але у Свято – Богоявленському жіночому монастирі мені сказали, що без документів, (у Аносової немає паспорту) за неї можуть тільки помолитись. Все, подіти людину ніде і навіть церква не варіант.

За вчорашній день, я телефонувала скрізь, і тільки одна відповідь, ми допомогти не можемо.

Вирішення проблеми є. В Олександрії є церква Храм Спасіння, ці люди допомагають нужденним. Зі слів голови церкви Олексія Таранця, влада міста їм виділила будинок під церкву, в якому можуть жити безпритульні, а їх, за словами Олексія, в Олександрії близько 30 людей. В будинку вже йдуть ремонтні роботи, але немає ні світла ні води, а тому людей з вулиці вони поки забрати не можуть. А ще Олексій сказав, що питання надання притулку безхатченкам швидко не вирішується, бо в Олександрії не відбуваються сесії, і депутати ніяк не можуть прийняти рішення з тих питань з якими звернувся Таранець ще в січні та лютому 2016 року. Мова йде про пільгову орендну плату за приміщення, а також про підключення світла й води.

Щоправда, поки депутати зберуться на сесію, Наталя Василівна може і не дочекатись, бо кожен день життя на холоді і в голоді звичайно б’є по здоров’ю вже не молодої жінки. Тому прошу тих депутатів, хто говорить, що люди для них понад усе взяти питання під власний контроль і нарешті домогтись, щоб соціальні служби не відмахувались від проблем, а забрали Наталю Василівну з вулиці.

Історія Наталі Аносової відучора мала продовження. Зважаючи, що представники територіального центру, які безпосередньо мають займатися цими питаннями не надто спішили на допомогу жінці, я відвідала їх сама. Слово преса звучить на бюджетників дуже магічно і враз представник терцентру  зазбирався на допомогу.

Ну приїхав. Подивився. Потиснув плечима і все. Забирати Аносову з вулиці ніхто з соціальних служб і не намагався.

Прагнули допомогти представники церкви Храму Спасіння, пропонували перевезти жінку в будинок центру, щоб був хоча б дах над головою. Говорили, що зможуть забезпечити харчуванням, проте приміщення центру, сьогодні, не надто підходить для переселення безпритульних.  Там ще немає умов, немає світла, води, хоча б мінімального ремонту.

Відгукнулась на звернення секретар ради Олена Богоявленська, сказала, що треба везти Аносову до лікарні і посприяла, щоб там її прийняли.

Лікарня окрема тема, для мене дуже складна. До безпритульних там ставляться не надто люб’язно, я б навіть сказала з відразою. Проблемою було навіть помити безпритульну відвідувачку, і тільки після того як я сказала, що не проблема, я помию її сама, хоч якось почали допомагати. А далі довго переконували, що не можуть її залишати у лікарні. Звернулась до головного лікаря Віктора Приходька, не відмовив, сказав, що можна покласти в інфекційне відділення.

Інфекційне відділення насторожило з порогу своїм відношенням. Заввідділення безапеляційно заявив, чого ми сюди прийшли, нам треба в районку, бо Аносова раніше жила у Войнівці. Говорив, що вона три тижні перебувала у них у відділенні і навіть написала відмову, щоб  її тримали у лікарні. З таким хамським відношенням і я б написала таку відмову не те, що безпритульна жінка, якій ніде скаржитись. Лікар забажав розписку від мене, що я гарантую, що заберу пацієнтку з лікарні через тиждень. Так, під мої зобов’язання Аносова поки в лікарні.

З плюсів, хоча б на тиждень вдалось забрати Наталю Василівну з вулиці. Депутат Сергій Гриценко поспілкувався з керівництвом області про можливість влаштування Аносової до геріатричного будинку, проте, для реалізації задуманого я написала звернення до голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Кузьменка з проханням допомогти. Звернення погодились підписати і інші депутати та небайдужі люди.

З мінусів, ситуація надто хитка, якщо не буде необхідного вирішення проблеми в області, Аносова і надалі буде залишатись на вулиці.

Вам може сподобатися...