По тоненькій кризі. Українсько-польські відносини (Частина 1)

maxresdefault_491_735x418Увечері 10 вересня 2015 р., в самому центрі польської столиці, в двох кроках від декількох міністерств, на жвавій вулиці Варшави Nowy Świat прогримів вибух, після якого почалася пожежа. Нова реальність польської внутрішньої політики, яка була прописана в передвиборній програмі партії Піс (Prawo i Sprawiedliwość), партії вже обраного в тому ж році нового президента Польщі Анджея Дуди, проявила себе повною мірою. До перемоги ПіСа на виборах в Сейм Польщі залишилося 45 днів.

Передвиборна польська гонка фактично стала змаганнями партій за місце в Сеймі на тлі ксенофобських і шовіністичних гасел. Невдача як правих (KUKIZ’15, KORWiN), так і лівих (RAZEM або Об’єднаних Лівих), швидше вказувала на деяке збентеження, властиве, швидше, провінційним панночкам позаминулого століття. Але, на цей раз його висловили польські виборці, віддавши перевагу більш стриманій у виразах, але, в цілому, подібній в ідеології, партії ПіС.

Всіх їх, лівих, ультраправих, консерваторів, об’єднували спільні позиції: Європа – зло, іноземці – зло, нам треба розраховувати на власні сили. І до самого кінця виборів ця ксенофобська риторика не знижувала градус, в результаті чого, вибух 10 вересня (дивний вибір дати, напередодні 11 вересня) 2015 р. в «Українському центрі», викликав шок швидше від форми, ніж від факту.

Підготовчою (чи виправдувальною) точкою до цієї події можна вважати 28 серпня 2015 р., коли в результаті зіткнень футбольних фанатів варшавської «Легії» та луганської «Зорі» в Києві постраждали не тільки вболівальники, але і польські журналісти, які опинилися в центрі подій. Цей факт не змогли пропустити численні праві сайти, щоб вивести цю подію з традиційно-хуліганських витівок, на міжнаціональне протистояння, коментуючи приблизно так: «годі нас звинувачувати у побитті українців, а краще подивіться, що вони роблять з поляками у себе вдома».

Цей хор обурення підхопили і «українські» інтернет-ресурси з іншої української реальності, де: в Києві – хунта, на Донбасі – ополченці, в Москві – миротворці, а все зло — у Вашингтоні.

Почали з’являтися статті про те, що полякам взагалі небезпечно бути в Україні, приводячи якусь історію про пограбування двох поляків, які пізно ввечері поверталися додому. На думку авторів вони були побиті не тому, що загальна криміногенна обстановка в Україні залишає бажати кращого, а саме тому, що ці двоє говорили між собою по-польськи. Дуже хорошої думки ці інтернет-письменники про наших гопників-поліглотів.

Однак, відправною точкою слід вважати іншу подію, що сталося за місяць до початку ЄВРО-2012, яку і польські, і українські ЗМІ спробували , якщо не приховати, то втопити в передсвяткових репортажах з футбольних майданчиків спільного проведеного чемпіонату.

У травні 2012 року, в містечку Брамки, під Варшавою, двоє молодих поляків у віці 20 років, призначили зустріч двом українцям, які шукали роботу на будівництві. Після нападу на приїжджих, поляки били українців, до тих пір, поки ті не втратили свідомість, у результаті чого один з них прийшов в себе тільки вранці, а другий, 23-річний громадянин України – помер. В результаті поляки збагатилися на $200.

Після того, як нова польська політична реальність очолювана ПіСом, влаштувалася у всіх чотирьох гілках влади, побиття українських громадян у Польщі почастішали, а приводом стали не банальні грабежі.

17 січня 2016г. Kutno (Кутно, Лодзьское воєводство)

Гуртожиток, в якому проживає понад 120 українських робітників, було атаковано людьми в масках. За пару днів до цього зовнішні стіни будинків були розписані «Polska dla Polaków», «Wyp… ukraińskie kur…» i «Je… Ukrainę» і до самого нападу українці вважали це дурним жартом.

Першим постраждав 39-річний український робітник Олег, отримав удар по голові телескопічною трубкою. Він стояв просто на вході в будівлю. Всього постраждало близько 10 українців від людей у масках, озброєні кастетами, ножами і телескопічною палицею, за що за польським законодавством нападникам загрожує від 3-х місяців до 5 років тюремного ув’язнення.

woss3Через три дні представники місцевого відділення праворадикального руху «Народно-Радикальний Табір» виступили з різкою заявою, в якій говорилося про неприйнятність… дискридитації знаку «Бойової Польщі» (більше відомий, як «Варшавський якір», символ «Армії Крайової»), під яким нападали на українців. І ні слова про те, що такий напад взагалі неприпустимий.

Матеріал TVN24, показує, що в Кутно, поляки не надто здивовані подією і головною проблемою називають велику кількість українців, що віднімають у поляків робочі місця.

15 квітня 2016г. Brzeszcze (Бжеще, Малопольське воєводство)

Двоє місцевих жителів, 24 та 29 років вдень, в одному з продуктових магазинів, напали на 33-річного українця, співробітника однієї з місцевих фірм. Їм не сподобався акцент стоячого перед ними покупця. Свідки описують побиття, як особливо жорстоке: били не дивлячись, потрапляючи часто по голові, не звертаючи увагу на те, що чоловік перебував без свідомості. При наданні на місці медичної допомоги лікарі констатували у потерпілого значну крововтрату.

За свідченням очевидців, нападників було троє, один з яких залишився «на шухері», стежити за приїздом поліції. Про міру запобіжного заходу і можливі терміни тюремного ув’язнення за дане правопорушення, у польській пресі знайти не вдалося.

29 квітня 2016г. Świdnica (Swidnica, Нижнеселезское воєводство)

15 квітня – останній робочий день в Свідниці для 34-річного українця закінчився драматично. По закінченню роботи, він зайшовши в місцевий магазин, купив продуктів і пляшку пива, після чого сів на лавці в центрі міста. До нього підійшла група з двох молодих людей, до яких трохи пізніше приєдналися ще двоє. Польська преса по різному описує події: одні пишуть про те, що конфлікт розгорівся практично відразу, інші, що в результаті розпивання спиртних напоїв українець втратив свідомість. Але, по результату, який у всіх ЗМІ однаковий, українець був побитий, пограбований (була вкрадена куртка, взуття, гроші і платіжна картка), на шиї слід (неглибокий поріз) від ножа, але вухо не було подряпане, а розрізано. Постраждалого українця вивезли в ліс, де і покинули.

Полякам, вік яких складає 21, 25, 34 і 35 років загрожує від 3-х до 15 років ув’язнення.

Українець – госпіталізований.

Окремо хочеться зазначити, що у Свідниці зв’язок з українцями здійснюється досить щільно: окрім присутності на ринку праці великої кількості українців, це місто стало одним з небагатьох центрів, який прийняв етнічних поляків з Донбасу, здійснює спільні проекти з українцями за збереження польських поховань у Хмельницькій області, надає гуманітарну допомогу для переселенців зі Сходу України, які залишилися вдома, в Україні.

18 травня 2016г. Legnica (Легніца, Нижньосілезьке воєводство)

9 людей ламали машину під будинком, в якому жили українці. Мабуть, автомобіль був на українських номерах, що дало змогу його ідентифікувати певним чином. Про це поліція і преса окремо не повідомляє. Вийшовши на звук працюючої сигналізації четверо українців почули крики «Польща для поляків» «Забирайтеся в Україну після чого почалася бійка. Представник легницкої поліції Ганна Фармас-Червинська висловила велике задоволення у швидкій реакції городян на бійку, так як, зазвичай вони намагаються не втручатися і не повідомляти про такі події. На що місцеві ЗМІ не упустили можливості цілком відверто назвати бійку – регулярною подією.

Українці не хотіли зізнаватися в тому, що знали нападників, але пізніше з’ясувалося, що хтось із них був сусідом українців: затриманий по гарячих слідах один з нападників, 22-річний житель Легниці. Українці змушені були залишити роботу і виїхати з Легниці, а один з них був настільки наляканий, що повернувшись в Україну, заявив, що повертатися у Польщу більше не має наміру.

Після перших спалахів насильства, які перестали здаватися одиничними витівками хуліганів, Gazeta Wyborcza в номері від 20 квітня 2016 р., спробувала зібрати воєдино всі випадки в Польщі, які відбулися на тлі расистських або ксенофобських гасел. Цигани, українці, турки, індуси, марокканці, студенти, робітники і навіть громадяни Польщі. Страх перед сирійськими біженцями перекинувся на всіх ІНШИХ.

Так, для деяких польських громадян не викликає особливих проблем у визначенні винних у скоєнні тих чи інших злочинів. Не так давно, поліція м. Лешно (Великопольського воєводства), оприлюднила фоторобот злочинця, який в одному з районів міста вихопив з рук літньої жінки сумку і втік. У коментарях під повідомленням по «огидній бандитській пиці» визначили національність злочинця – українець. А при спробі одного з користувачів захистити від огульних звинувачень українців — отримав жорстку відсіч.

Було б несправедливо звинувачувати всіх поляків у тотальній ненависті до чужинців. Так, у березні цього року до прем’єра Польщі Беате Шидло звернулося 319 неурядових польських організацій, із закликом не допустити зростаючу нетерпимість в суспільстві. «Вона прогресує і швидко переросла в агресію. Від образ, наклепів, погроз атакуючі переходять до насильства». На їх думку це є результатом пасивного ставлення влади. «Відсутність сильної реакції і осуду в публічних заявах формують клімат, в якому особи, які вчиняють напади відчувають мовчазне схвалення своїх дій».

Як не крути, а при неминучості прийому трудових мігрантів, 50% загалом ставляться позитивно до того, що це будуть українці. Хоча у відкритому питанні польського «Союзу Підприємців і роботодавців» перевагу віддали українцям 1/3 респондентів. Та й то, це — коли питання такого прийому стоїть в перспективі до 2050 року.

Але, повернемося до фігурантів справ за побиття українців. За даними польської Державної Виборчої Комісії, в Лігниці на виборах 2015 р. в Сеймі партії (ПіС, Кукіз’15, KORWiN, Razem), заявляли у своїх програмах про необхідність обмежень у міграційній політиці набрали понад 52% голосів, в Свидниці – 49%, Бжеще – понад 72%, Кутно – більш 53%.

За даними опитування, проведеного в середині травня 2016 р. Polska the Times, сьогодні, молодь у віці до 29 років, що віддає перевагу «закритому» розвитку Польщі, чекає виходу з ЄС 26,5%, а підтримує політику ПіС в цілому близько 70% цієї вікової групи.

Тож відносини між Польшою та Україною поступово охолоджуються. Про ризики та можливі варіанти розвитку подій читайте у наступних публікаціях.

Вам може сподобатися...